vestihИзвестия Национальной академии наук Беларуси. Серия гуманитарных наукProceedings of the National Academy of Sciences of Belarus, Humanitarian Series2524-23692524-2377The Republican Unitary Enterprise Publishing House "Belaruskaya Navuka"10.29235/2524-2369-2019-64-1-56-68vestih-497Research ArticleИСТОРИЯHISTORYФінансава-арганізацыйнае забеспячэнне дзейнасці павятовых соймікаў ВКЛ 1756–1757 гг.: новыя крыніцыFinancial and organizational support for the activities of povet sejmiks of GDL 1756–1757: new sourcesМацукА. У.MatsukA. U.

Мацук Андрей Владимирович – кандидат исторических наук.

ул. Академическая, 1, 220072, Минск.

Andrei U. Matsuk – Ph. D. (Hist.).

1 Akademicheskaya Str., 220072 Minsk.

anrzey@tut.byІнстытут гісторыі Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі.Institute of History of the National Аcademy of Sciences of Belarus.2019160220196415668Copyright © Мацук А.У., 20192019Мацук А.У.Matsuk A.U.Данная работа распространяется под лицензией Creative Commons Attribution 4.0.This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License.https://vestihum.belnauka.by/jour/article/view/497

Выявленные новые источники среди документов рода Грабовских в фондах Ягеллонской библиотеки впервые в историографии показывают финансирование сеймиковой кампании внутри одной магнатской группировки. Из этих документов понятно, как формировался общий фонд из взносов различных магнатов, а также как он распределялся между ними с учётом расходов на конкретные поветовые сеймики. Становится известным круг магнатов и шляхтичей, которые отвечали за конкретные поветовые сеймики, а также планы распределения по поветовым сеймикам ВКЛ кандидатов на избрание послами сейма и депутатами Трибунала ВКЛ от магнатской группировки Радзивиллов. В результате анализа выявленных источников удалось установить, что расходы магнатской группировки Радзивиллов на посольские сеймики 1756 г. составляли 77400 злотых, а на громничные 1757 г. – 71600 злотых. Самыми дорогими сеймиками являлись виленский (от 5000 до 9000 злотых), гродненский (5000 злотых), брестский (5000 злотых), ошмянский, жмудский, полоцкий и мстиславский (по 4000 злотых). Менее всего (по 2000 злотых) было израсходовано на 11 сеймиков (лидский, вилькамирский, браславский, трокский, упицкий, смоленский, стародубовский, слонимский, пинский, мозырский и речицкий). В отношении виленского, стародубовского, лидского и новоградского сеймиков удалось выявить реестры, согласно которым выданные на эти сеймики деньги были разделены среди местных сторонников Радзивиллов. Сложно оценить эффективность этих конкретных расходов. На гродненском посольском сеймике 1756 г. послами были избраны сторонники Фамилии, а радзивилловские сторонники только смогли занести протестацию против их избрания. Фактически все 5000 злотых были израсходованы только на протестацию. Михаил Казимир Радзивилл положительно оценил такой результат. Как можно предположить, его оценка зависела от конкретной политической конъюнктуры, которая сложилась в это время в том или ином повете.

New sources discovered among the documents of the Grabowski family in the funds of the Jagiellonian Library for the first time in historiography show the financing of sejmik companies within the limits of one noblemen group. From these documents, it becomes clear how the general financial fund was formed including the contributions of various noblemen, and also how it was distributed among them, taking into account the costs for specific povet sejmiks. Also, a circle of noblemen and gentry who were responsible for specific sejmiks becomes known. Moreover, plans about the candidacy for the elections after the Sejm ambassadors and the deputies of the Tribunal of the Grand Duchy of the Lithuania from the Radziwill noblemen group become known. As a result of the analysis of identified sources, it was possible to establish that the expenses of the Radziwill noblemen group at the ambassadorial sejmiks in 1756 amounted to 77400 zloty, and on the gromnichny in 1757– 71600 zloty. The most valuable sejmiks were: Vilensky (from 5000 to 9000 zlotys), Grodnensky (5000 zlotys), Brestsky (5000 zlotys), Oshmyansky, Zhmudsky, Polotsky and Mstislavsky (4000 zlotys). Least of 2,000 zlotys were issued for 11 sejmiks (Lidsky, Vilkomirsky, Braslavsky, Trotsky, Upitsky, Smolensksky, Starodubsky, Slonimsky, Pinsky, Mazyrsky and Rechitsky). In the cases of the Vilensky, Starodubsky, Lidsky and Novogrudksky sejmiks, it was possible to find the registers how the money given to these sejmiks was divided between the local supporters of the Radziwills. It is very difficult to assess the effectiveness of these specific costs. At the Hrodna embassy sejmiks 1756, the supporters of the Family were elected ambassadors, and the Radziwill supporters only managed to make an objection against their election. In fact, all of 5,000 zlotys was spent only on objection. Michal Kazimir Radziwill appreciated such a result highly. As may be supposed his assessment depended on the specific political conjuncture that prevailed at that time almost in all povets.

сеймиксеймфинансированиешляхтаТрибунал ВКЛмагнатымагнатская группировкаРадзивиллыЧарторыйскиеSejmikSejmfinancinggentryTribunal of the GDLnoblemennoblemen groupsthe Radziwillsthe ChartoriyskiesReferencesArchiwum Główne Akt Dawnych (AGAD). Archiwum Radziwiłłów (AR). – Dział IV. Sygn. 877.Archiwum Główne Akt Dawnych (AGAD). Archiwum Radziwiłłów (AR). Dział IV. Sygn. 877 (In Poland).Zielińska, Z. Mechanizm sejmikowy i klientela radziwiłłowska za Sasów / Z. Zielińska // Przegląd Historyczny. – 1971. – Z. 3. – S. 397–410.Zielińska Z. Mechanizm sejmikowy i klientela radziwiłłowska za Sasów. Przegląd Historyczny, 1971, no. 3, pp. 397–410 (in Poland).Konarski, S. Szlachta kalwińska w Polsce / S. Konarski. – Warszawa: Drukarnia Braci Wójcikiewicz, 1936. – 358 s.Konarski S. Szlachta kalwińska w Polsce. Warsaw, Drukarnia Braci Wójcikiewicz, 1936. 358 p. (in Poland).Konopczyński, W. Grabowski Jan Jerzy / W. Konopczyński // Polski Słownik Biograficzny. – T.VII. – Wrocław, 1959-1960. – S. 494.Konopczyński W. Grabowski Jan Jerzy. Polski Słownik Biograficzny. T.VII. Wroclaw, 1959-1960. 494 p. (in Poland).Kriegseisen, W. Ewangelicy polscy i litewscy w epoce saskiej (1696-1763) / W. Kriegseisen. – Warszawa: Semper, 1996. – 306 s.Kriegseisen W. Ewangelicy polscy i litewscy w epoce saskiej (1696-1763). Warsaw, Semper Publ., 1996. 306 p. (in Poland).Biblioteka Jagiellońska (BJ). – Przybytki – Sygn. 11/69.Biblioteka Jagiellońska (BJ). Przybytki Sygn. 11/69 (in Poland).Korzon, T. Kościuszko: biografia z dokumentów wysnuta / T. Korzon. – Kraków – Warszawa: Muzeum Narodowe w Rapperswylu, 1894. – 691 s.Korzon T. Kościuszko: biografia z dokumentów wysnuta. Krakow – Warsaw, Muzeum Narodowe w Rapperswylu, 1894. 691 p. (in Poland).Matuszewicz, M. Diariusz życia mego / M. Matuszewicz. –Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1986. – T. 1. – 928 s.Matuszewicz M. Diariusz życia mego. T. 1. Warsaw, Państwowy Instytut Wydawniczy, 1986. 928 p. (in Poland).Konopczyński, W. Polska w dobie wojny siedmioletniej / W. Konopczyński. –Warszawa, Kraków: Druk W. L. Anczyca i Spółki, 1909. – T. 1. – 548 s.Konopczyński W. Polska w dobie wojny siedmioletniej. T. 1. Warsaw, Krakow, Druk W. L. Anczyca i Spółki, 1909. 548 p. (in Poland).Мацук, А. Барацьба магнацкіх груповак на гарадзенскім сойміку ў панаванне Аўгуста ІІІ / А. Мацук // Гарадзенскі палімпсест 2010. Дзяржаўныя і сацыяльныя структуры, XVI—XX стст. – Мінск: Зміцер Колас, 2011. – С. 198 – 216.Macuk A. Ambassadors from the Povet Sejmiks of the Grand Duchy of the Lithuania on the Sejm of the Polish-Lithuanian Commonwealth in 1756. Garadzenskі palіmpsest 2010. Dzyarzhaўnyya і satsyyal'nyya struktury, XVI—XX st. Мінск, Zmіtser Kolas Publ., 2011, рр. 198 – 216 (in Belarusian).Konieczna, D. Ustrój i funkcjonowanie sejmiku brzesko-litewskiego w latach 1565-1763 / D. Konieczna. – Warszawa: DiG, 2013. – 198 s.Konieczna D. Ustrój i funkcjonowanie sejmiku brzesko-litewskiego w latach 1565-1763. Warsaw, DiG Publ, 2013. 198 p. (in Poland).Мацук, А. Барацьба магнацкіх груповак у ВКЛ (1717 – 1763 гг.) / А. Мацук. – Мінск: Медысонт, 2010. – 640 с.Macuk A. The struggle of magnate societies of Grand Duchy of Lithuania (1717—1763). Minsk, Medysont Publ., 2010. 640 р. (in Belarusian).Biblioteka Czartoryskich. – Sygn.604.Biblioteka Czartoryskich. Sygn.604 (in Poland).Biblioteka Jagiellońska. – Przybytki. – Sygn. 10/52.Biblioteka Jagiellońska (BJ). Przybytki. Sygn. 10/52 (in Poland).Мацук, А. Паслы ад павятовых соймікаў ВКЛ на сойм Рэчы Паспалітай 1756 г. / А. Мацук // Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія. – К.: Інститут історії України НАНУ, 2010. – С. 624-639.Macuk A. Ambassadors from the Povet Sejmiks of the Grand Duchy of the Lithuania on the Sejm of the Polish-Lithuanian Commonwealth in 1756. Ukraїna krіz' vіki: Zbіrnik naukovikh prats' na poshanu akademіka NAN Ukraїni profesora Valerіya Smolіya. Kiev, Institute of History of Ukraine NAS of Ukraine, 2010, pp. 624-639 (in Belarusian).Мацук, А. Полацкае ваяводства ў ХVIII ст.: ваявода, шляхецкая эліта, соймікі / А. Мацук. – Мінск: Беларуская навука, 2014. – 233 с.Macuk A. Polotsk Voivodeship in the 18th Century: Voevoda, Gentry Elite, Sejmiks. Minsk, Belaruskaya navuka Publ., 2014. 233 p. (in Belarusian).AGAD. Archiwum Radziwiłłów. – Dział IV. – Sygn. 641.AGAD. Archiwum Radziwiłłów. Dział IV. Sygn. 641 (in Poland).AGAD. Archiwum Radziwiłłów. – Dział IV. – Sygn. 559.AGAD. Archiwum Radziwiłłów. Dział IV. Sygn. 559 (in Poland).Нацыянальны гістарычны архіў Беларусі (НГАБ). – Ф.1722. – Воп.1. – Спр. 109.National Historical Archives of Belarus (NGАB). F.1722. Vop.1. Sprava 109 (in Belarusian).AGAD. Archiwum Radziwiłłów. – Dział II. –Suplement. – Sygn. 1012.AGAD. Archiwum Radziwiłłów. Dział II. Suplement. Sygn. 1012 (in Poland).Jusupović, M. Prowincjonalna elita litewska w XVIII wieku: działalność polityczna rodziny Zabiełłów w latach 1733–1795 / M. Jusupović. – Warszawa: IH PAN, Wydawnictwo Neriton, Polskie Towarzystwo Historyczne, 2014. – 488 s.Jusupović M. Prowincjonalna elita litewska w XVIII wieku: działalność polityczna rodziny Zabiełłów w latach 1733-1795. Warsaw, IH PAN, Wydawnictwo Neriton, Polskie Towarzystwo Historyczne, 2014. 488 p. (in Poland).Lietuvos valstybės istorijos archyvas. – SA 5963.Lietuvos valstybės istorijos archyvas, SA 5963 (in Lithuanian).Мацук, А. Наваградскія пасольскія соймікі 1756 г. / А. Мацук // Архіварыус. –Мінск, 2015. – Вып. 13. – С. 225-236.Macuk A. Novogrudok Embassy Sejmiks in 1756. Archivaryus [Archivarius]. Minsk, 2015, iss. 13, pp.225–236 (in Belarusian).Macuk, A. Stronnictwo sapieżyńskie w powiatach Wielkiego Księstwa Litewskiego za panowania Augusta III / А. Macuk // Studia z dziejów Wielkiego Księstwa Litewskiego. – Warszawa, 2014. – S. 287 – 318.Macuk A. Stronnictwo sapieżyńskie w powiatach Wielkiego Księstwa Litewskiego za panowania Augusta III. Studia z dziejów Wielkiego Księstwa Litewskiego. Warsaw, 2014, pp. 287 – 318(in Poland).Lietuvos Mokslų Akademijos biblioteka. – F.139. – B.2724.Lietuvos Mokslų Akademijos biblioteka. F.139. B.2724. (in Lithuanian).

The authors declare that there are no conflicts of interest present.